- відрубувати
- -ую, -уєш, недок., відруба́ти, -а́ю, -а́єш, док.1) перех. Рубаючи, відокремлювати частину від цілого.2) перех. і неперех., перен., розм. Коротко й різко відповідати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підрубувати — ую, уєш, недок., підруба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Рубати, надрубувати знизу, при основі, корені; підсікати. 2) гірн. Вирубувати щілину в товщі, масі породи з метою полегшення наступного видобутку. 3) Обрубуючи, робити що небудь коротшим. 4) … Український тлумачний словник
повідрубувати — ую, уєш, док., перех. Відрубати все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
попідрубувати — ую, уєш, док., перех. Підрубати багато чого небудь … Український тлумачний словник
відрубувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підрубувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідрубувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідрубувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відрубати — див. відрубувати … Український тлумачний словник
відрубування — я, с. Дія за знач. відрубувати 1) … Український тлумачний словник
відрубуватися — ується, недок. Пас. до відрубувати 1) … Український тлумачний словник